Як готуватися до іспитів

Як готуватися до іспитів

Іспити як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит із меншими втратами для власного здоров’я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.

Психологи розцінюють іспит як:

«перетравлювання» значного обсягу інформації, яке пов’язане з великим навантаженням на мозок;
Серйозне емоційне напруження і велике навантаження на мозок;
Оцінювання не лише знань дитини, але й її особистості.

Страх, що виникає у дитини перед іспитом, пояснюється тим, що вона боїться не лише отримати низький бал, а й осоромитися перед однокласниками, виявитися слабкою, невпевненою.

Найоптимальніший варіант підготовки до складання іспитів

Харчуватися слід три – читири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних інгредієнтів їжі в організмі й відновлять енергетичні витрати.

Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.

Не варто відмовлятись від звичних занять спортом, розмов по телефону – це буде своєрідним відпочинком.

Слід пам’ятати про біологічні особливості: «сова» неефективно працює о 6-8 год ранку, А «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2-3 годин ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години.

Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутись (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених у собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім непотрібні. Їх можна вживати лише за призначенням лікаря.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов’язково вчити всі питання поспіль.

Є й деякі психологічні закономірності, які слід враховувати.

«Чинник межі». Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам’ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.
Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20-30% упродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хвилин – утретє, а через 8-10 год – учетверте, і ще раз – через добу. Після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
Особливість «упізнання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно, те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» запитання.
Запам’ятати можна найкраще, якщо знати, що є «найближчим»: текст, рисунок, логічна схема, мовленнєве відтворення.
Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам’ятовується набагато легше.

Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспиту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Учити разом не варто, а от повторювати навіть бажано. Це краще робити напередодні іспиту.

Готуватися можна й так: перший день – самостійне вивчення, другий – повторення й переказування один одному. Було б добре розділити теми за інтересами, за складністю, за ступенем засвоєння: один розповідає те, що другий раніше не вивчив.

Розповідати треба чітко, детально, емоційно. Можна проводити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі запитання, уголос відповідати, привчатися слухати своє мовлення.

Шпаргалка – річ потрібна

Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще тримається у пам’яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати на іспит не варто.

«Спокійно, тільки спокійно»

Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку.

Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть із неї вихід. Поставте собі самі підступні запитання й дайте на них відповідь – переборіть свій страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх іще раз.

Спробуйте вдатися до аутотренінгового тренування. Складіть для себе формули, налаштуйтеся на те, що «у мене все вийде» й повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладання у складний момент, хоч це й нелегко. Згадайте про почуття гумору – іноді воно виявляється і в екзаменаторів.

Мета кожного учня – скласти іспит якнайкраще. А оцінка залежить від двох різних чинників: знань і вміння поводитися на іспиті.

Майте вигляд впевненої у собі людини.
Не втрачайте самовладання, якщо не знаєте питання.
Вдягніться на іспит охайно.
Говоріть неголосно, але чітко й упевнено, усміхайтеся.
Налаштовуйтеся на неодмінний успіх, особливо на першому іспиті.
Будьте спокійні й зосереджені на змісті відповіді.
Забудьте про образи на вчителів, батьків, узагалі відстороніться від усього непотрібного.
Заспокойте себе тим, що завтра буде день без іспиту, тому сьогодні слід себе показати якнайкраще.

Поради, як позбутися поганого настрою

Ця «хвороба» відома всім: і дорослим і малим. Ліків від поганого настрою не немає, але можна подолати цю прикрість і без них.

Найперше – треба виговоритися, тобто поговорити з подружкою чи другом, мамою чи татом. У крайньому разі можна розповісти про свої проблеми й біди песикові чи котикові.

Поганий настрій можна приспати. Засніть хоч на пів-годинки. Засинаючи, уявіть щось гарне, і побажайте, щоб воно наснилося. А прокинувшись, усміхніться. Можна походити босоніж по землі, траві або легенько пострибати, уявляючи себе деревом, що пускає міцне коріння у землю. Якщо тепло і сухо, полежіть на землі, «послухайте» її піснею, казку, шепіт – це вже хто що почує.

Частіше всміхайтеся – поганий настрій усміхнених людей не любить.