ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ


От-от і у вашої дитини розпочнеться в житті новий етап – вперше піде до школи. Від того, наскільки безболісним стане для неї цей перехід, багато в чому залежатиме любов-нелюбов малюка до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи.
1. Радійте Вашій дитині!
2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.
4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім’єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.
5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.
6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.
7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вміння слухати, бачити, відчувати.
8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.
9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».
10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.
11. Працюйте над розвитком пам’яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.
12. Запровадьте в сім’ї єдиний режим і дотримуйтеся його виконання (обов’язково всі члени родини).
13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.
14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.

Рекомендації психолога для батьків першокласників

Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.
Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.
Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння навчальними навичками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна його похвалити.
Пам’ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.
Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
Зі вступом до школи в житті вашої дитини з’явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.

Пам’ятка батькам першокласника
1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам’ятайте, що похвала та емоційна підтримка (“Молодець!”, “Ти так добре впорався!”) здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
9. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА
• Починайте “забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: “який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд”.
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: “Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему”.
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: “Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати”. Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
• Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

П’яти-шестирічна дитина повинна знати й уміти:

Розвиток мовлення: – будувати складні речення різних видів. Наприклад, складати речення із запропонованих слів: малюнок, дівчинка, малювати, фарбами;
-швидко утворювати нові словосполучення. Наприклад: шапка з хутра — хутряна шапка; -пояснювати зміст прислів’їв; -складати оповідання по одній картинці, по серії картинок, з життя; – виразно виконувати вірші, з різною інтонацією передавати рядки, що містять радість, замилування, смуток і т.д.

Увага: — виконувати завдання, не відволікаючись , близько 15 хвилин; — знаходити 5-6 відмінностей між предметами й між двома малюнками; — утримувати в поле зору 8-10 предметів; — копіювати в точності візерунок або рух; — легко грати в ігри на уважність і швидкість реакції. Наприклад, називайте іменники, але перед грою домовтеся: якщо почув назву шкільних речей — скласти руки на столі, дика тварина — поклав руки на плечі й т.д

Пам’ять: — запам’ятовувати 8-10 картинок; — запам’ятовувати щиталочки й скоромовки; — запам’ятовувати фрази («Юля й Олена малюють кольоровими олівцями», «Олена грала кубиком, м’ячем, лялькою й ведмедиком»); — розповідати по пам’яті оповідання, казки, вірші, зміст картинок; — повторювати в точності текст, що складається з 3-4 речень.

Мислення: — закінчити речення: « Якщо стіл вище стільця, то стілець…», «Якщо ріка глибше струмка, то струмок…»; — знаходити зайве слово серед групи слів, наприклад: «Ложка, чашка, виделка, трактор, каструля», пояснити відповідь; — відповідати на мудрі питання, наприклад: «Чим схожі й чим відрізняються кішка й білка?»; — визначати послідовність подій; — знаходити й пояснювати невідповідності на малюнках; — знаходити й пояснювати відмінності між предметами і явищами; — знаходити серед запропонованих предметів зайвий, пояснюючи свій вибір.

Дрібна моторика: — складати з конструкторів за зразком будь-яку фігуру. Скласти з паперу, по показаному дорослим зразку, простий предмет (кораблик, човник); — вирізати ножицями складну фігуру по контурі, намальованому на аркуші паперу; — виконувати аплікації на папері як самостійно, так і за зразком; — складати пазли без сторонньої допомоги; — регулювати силу натиску на олівець і кисть, змінювати напрямок руху руки залежно від форми зображеного предмета; — розташовувати зображення на всьому аркуші або в заданих межах: на одній лінії, на широкій смузі; — штрихувати малюнки, не виходячи за їхні контури. Акуратно розфарбовувати складні малюнки; — орієнтуватися в зошиті в клітку або в лінійку.

Навколишній світ: — називати свої імена й прізвище, своїх родичів; — знати назва свого міста, столиці, країни, планети; — знати назви основних професій людей; пояснювати. Чим характерні ці професії, яку користь приносять людям; — називати пори року, частини доби, дні тижня в їхній послідовності; — називати весняні, літні, осінні й зимові місяці; — відрізняти хижих, диких тварин від травоїдних, домашніх; — відрізняти перелітних птахів від зимуючих; — відрізняти садові квіти від польових; — називати всі явища природи.

Вміти: зав`язувати шнурки; застібати гудзики; самостійно одягатися; самостійно складати свої речі; дотримуватися культурних і гігієничних правил.