НАСИЛЬСТВО. ЩО РОБИТИ?

Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми

Ця проблема є актуальною, тому що близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від сексуальної експлуатації-38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної праці -34%,від вживання наркотиків-43%. Насильство в сім’ї-серйозна і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім’ї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей:бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних проблем таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.

Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей – безсоння, енурези, а також соматичні – серцево-судинні розлади. Порушення травлення, астму тощо.

У тоталітарних сім’ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з дітьми. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного здоров’я.

– Самі діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства, звертаються за психологічною допомогою вкрай рідко. Насамперед, це випадки сексуального насильства щодо підлітків, побиття батьками. А ось на вулицю вони тікають все частіше. Це саме ті підлітки, з якими щодня стикається дільничий міліціонер – чи як з правопорушниками, чи як споживачами наркотиків, чи як просто нещасними бездомними дітьми.

Що ж таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії батьків при вихованні в дитини дисциплінованості та відповідальності від їхніх насильницьких дій? Які дії треба вважати неприпустимими, які з них підлягають покаранню згідно з Законом України «Про попередження насильства в сім’ї”?

Види та форми жорстокого поводження з дітьми.

Фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:

1.Фізичне насильство;

2.Нехтування;

3.Сексуальне насильство;

4.Психологічно жорстоке поводження.

Фізичне насильство – нанесення фізичних пошкоджень, тілесні карання, а також залучення дітей до вживання алкоголю й наркотиків. У деяких сім’ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства – від потиличників до ляпасів і шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство – це фізичний напад, що завжди супроводжується словесною образою та психічною травмою. Що, без сумніву, є прямим порушенням прав та свобод людини, та зокрема дитини.

Сексуальне насильство – використання дитини дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальної потреби, а також залучення до дитячої проституції, в тому числі з використанням порнографічної літератури, фотографій, кінофільмів з метою отримання прибутку.

Психологічне насильство (емоційне) – відсутність любові та уваги до дитини, приниження її людської гідності, грубість (словесні образи, погрози забороняють виходити на вулицю, гуляти з однолітками: маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду, кривдять її родичів і друзів для того, щоб прогнати їх.

Нехтування (зневажання основних потреб дитини) – відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одягу, житлі, вихованні, медичній допомозі через низку об’єктивних причин (бідність, психічне захворювання,недосвідченість ), а також без них.

Отже, причинами жорстокості серед дітей є : статус дитини в колективі, відношення до нього однолітків, взаємовідношення з вчителями, стосунки в сім’ї,а також чоловічий стереотип поведінки, який культивується як у сім’ї, так і в засобах масової інформації.

Як бачимо, поширенню жорстокості дітей сприяє необізнаність батьків або осіб, що замінюють Їх, із тим, які заходи впливу неприпустимі у взаєминах із дитиною, нерозуміння того, що не кожне покарання принесе дитині користь. Негативну роль відіграє також низький рівень правової культури населення, недостатні знання законодавчих норм. Що охороняють права дитини та гарантують покарання кривдників. У тому числі – за порушення основних прав людини та дитини.

Якщо тебе……

– принижують, ображають, або погрожують тобі;

– б’ють, штовхають або катують;

– позбавляють їжі, житла чи пошкоджують твоє майно;

– примушують до небажаних сексуальних стосунків

ТЕЛЕФОНУЙ ДО ПОЛІЦІЇ ЗА НОМЕРОМ 102

Або

На Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильства, щоб отримати допомогу

116123(безкоштовно з мобільного) 0800500335 (дзвінки у межах України безкоштовні)

Якщо Ви зіштовхнулися з насильством
(фізичним, сексуальним, психологічним чи економічним) –
зверніться по допомогу!

«Гарячі лінії» | телефони довіри

Якщо Ви опинилися в ситуації домашнього насильства ‒ телефонуйте:

Поліція, екстрений номер виклику поліції (повідомити про злочин чи правопорушення)	102
Гаряча лінія Національної поліції України	0-800-500-202
Гаряча лінія патрульної поліції м. Києва	(044) 254-94-88
Урядова гаряча лінія	15-45
Національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству	15-47
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації Короткий номер з мобільного	0-800-500-335 (безкоштовно зі стаціонарного або мобільного телефонів, вуличних таксофонів в м. Києві) 116-123 (цілодобово, безкоштовно, анонімно та конфіденційно)
Національна дитяча «гаряча лінія»	0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарного телефону, анонімно та конфіденційно) 772 (з мобільного телефону) (пн ‒ пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00)
Інформаційна лінія центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги	0-800-213-103 (цілодобово)
Інформаційно-довідкова служба МВС	(044) 256-03-33 (044) 254-94-94
Київський міський телефон довіри й протидії насильству	15-00 або (044)-272-15-00 (цілодобово)
Київське міське бюро судово-медичної експертизи	(044) 275-34-46

Якщо Ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми або Ваша дитина потерпає від домашнього насильства – телефонуйте:

Національна дитяча гаряча лінія

Короткий номер з мобільного

0-800-500-225

(безкоштовно зі стаціонарних, мобільних телефонівчи таксофонів Києва)

116-111

Служба розшуку дітей

116-000 (у разі зникнення дитини)