Насилие обширно применяется людьми как средство заслуги желаемого результата. И оно всегда связано с понятием свободы: жертву принуждают к какому-либо поведению или принятию определенных условий, разрушая ее биологическую или психическую жизнь, или угрожая ее разрушить.

В соответствии с законом “О предупреждении насилия в семье” насилием в семье являются любые умышленные действия физического, сексуального, психологического или экономического характера одного члена семьи по отношению к другому, если эти действия нарушают права человека и гражданина, наносят ему моральный вред, вред его физическому.

Как отличить насилие в семье?

Иногда довольно непросто отличить насилие (прежде психологическое) от конфликтных ситуаций, споров, возникающих в каждой семье и не представляют угрозы дальнейшему развитию здоровых отношений. В таком случае для признания факта домашнего насилия следует обратиться к его признакам:

-умышленность (с намерением достижения желаемого результата);

-нанесение вреда;

-нарушение прав и свобод человека;

-значительное преимущество сил (физических, психологических, связанных с высшей должностью и т.п.) того, кто совершает насилие.

Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством. Наприклад, якщо немає порушення прав і свобод людини, це не насильство, а правомірне застосування сили.

Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Межу можна визначити так: якщо подружжя розв’язує конфлікти на засадах компетентності, тобто виходячи з того, хто краще розуміється на тому чи іншому питанні, про насильство не йдеться. Натомість ситуації, коли основним способом розв’язання спірних питань стає принцип «хто сильніший, той і має рацію», або коли головною метою є не так справжнє розв’язання проблеми, як доведення власної правоти за будь-яких умов і в будь-який спосіб, стають сприятливим підґрунтям для виникнення насильницьких стосунків.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, а не прагненням розв’язати спір. Для того щоб визначити, чи маємо справу саме з цим видом насильства, потрібно знайти всі чотири ознаки цієї дії.

 Масштаби та наслідки насильства в сім’ї

За даними міжнародних досліджень кількість дітей, які щодня потерпають від насильства в сім’ї, перевищує 10 мільйонів. Щоденно в Україні фіксують близько 348 випадків насильства в сім’ї, а близько 60% жінок страждають від домашнього насильства на постійній основі.

Фактично кожна третя жінка в Україні потерпає від домашнього насильства. Чоловіки також стають жертвами домашнього насильства. Утім, у них набагато вищий ризик зазнати насильства з боку незнайомців. Жінки та діти найчастіше стають жертвами насильства з боку тих, кого вони знають. Тому серед жертв домашнього насильства частка жінок непропорційно велика.

 

 

Зрештою, жінка може просто боятися насильника, який погрожує, що вб’є її чи дітей, якщо вона піде. І такі побоювання небезпідставні. За статистикою дослідження, проведеного у США, жінки, які покинули своїх кривдників, на 75% більше ризикують бути вбитими, ніж ті, хто зберігає стосунки. Ось тільки цикл насильства постійно повторюється. Лишатися із кривдником також небезпечно. До того ж психологічних травм зазнають всі члени родини.

Коли діти живуть у сім’ях, де чиниться насильство, у них порушується психіка, і не тільки тоді, коли кривдять їх особисто, а й тоді, коли знущаються з близьких їм людей (найчастіше це їхні матері). Для хлопців-підлітків спостереження за насильством у сім’ї – один із чинників підліткових правопорушень і криміналізації в зрілому віці. За підрахунками, 63% підлітків–правопорушників, засуджених за вбивство, скоїли вбивство тих, хто бив їхніх матерів. Імовірність того, що хлопчики, які стали свідками насильства щодо матерів, у зрілому віці битимуть своїх партнерок, в 11 разів вища порівняно з хлопчиками із сімей, де насильству немає місця; такі діти в 6 разів частіше намагаються вчинити самогубство. Імовірність, що такі діти вживатимуть наркотики і алкоголь або скоять зґвалтування, підвищується на 50%. Насильство щодо їх матерів – одна з причин втечі підлітків із сімей.

Наслідки насильства для кривдника:

-Психологічна деградація. Психічні хвороби. Божевілля. Самотність.

-В Україні зросла кількість самосудів – розправ жінок над своїми сімейними тиранами.

-Намагаючись захистити матір від нападу батька насильника, підлітки можуть його вбити чи покалічити. Як наслідок, багато цих дітей перебувають у виховно-трудових колоніях для неповнолітніх.

-Наслідки насильства для жертви:

-відчуття відсутності допомоги;

-невпевненість;

-безнадійність або безсилля;

-відчуття провини;

-відчуття придушення волі;

-відсутність самоповаги;

-травми та втрата працездатності;

-настирливі спогади;

-напади страхів, депресія;

-фобії, смуток;

-роздуми про самогубство;

-самозвинувачення;

-втрата довіри;

-сумніви щодо віри в щось;

-наркотична/алкогольна залежність;

-жага помсти та інші.

 Психологічні поради учасникам АТО та їхнім сім’ям

Багато бійців повертаються із зони АТО з величезним багажем психологічних переживань, зміною стилю поведінки, що безпосередньо пов’язано з бойовими рефлексами, придбаними в результаті життєво небезпечних ситуацій. Успішна психологічна реабілітація військових ґрунтується на трьох “китах”:

-спілкування,

-прийнятті ветерана таким, яким він є,

-допомога фахівця.

Приготуйтеся, що боєць, який повернувся із зони бойових дій,  вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його потрібно прийняти разом із новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, проявами агресії.

При проявах агресії на словах, говоріть із людиною спокійно. Своєю поведінкою, інтонацією і реакцією дайте зрозуміти, що усвідомлюєте, як йому важко. Якщо прояви агресії супроводжує зловживання алкоголем, негайно зверніться до лікаря та психолога. Спиртне гарантує непередбачуваність у будь-якому стані.

Імовірність того, що насильство у вашій сім’ї наростатиме й ставитиме жорстокішим, доволі висока. При першому випадку фізичного чи сексуального насильства викликайте правоохоронців, а потім зверніться до фахівців – юриста та психолога. Не залишайтеся наодинці з проблемою – сама вона не мине, а, ймовірно, тільки ускладнюватиметься.

 Що робити у випадку насильства в сім’ї

Составьте заранее план действий: что делать, куда пойти в случае опасности. Если необходимо уйти из дома – подготовьтесь: соберите необходимые вещи, лекарства, одежду, ключи, личные документы и документы, подтверждающие право собственности на жилье, автомобиль и т.д. Если с вами будут дети, тоже подготовьте все необходимое.

Определите не одно, а несколько мест, где вы могли бы скрыться, если уйдете из дома. Помните адреса, номера телефонов людей, которым вы можете ввериться в случае угрозы насилия или организаций, к которым намерены обратиться.

Заранее продумайте вероятные решения принципиальных юридических вопросов. Если вы решили уйти и разорвать семейные отношения, то параллельно возникнут вопросы о разделе общего имущества, установлении места жительства и выплате алиментов.
Юристы социальных служб для семьи, детей и молодежи или общественных организаций могут предоставить вам бесплатную консультацию, которой следует воспользоваться.

Также подумайте о том, как уберечь детей от повторения ситуации насилия – договоритесь и подготовьте необходимые документы к руководителю детского учреждения или учебного заведения о том, что дети занимаются только вы, и никто другой не имеет права забирать их. Обязательно подайте письмо на имя директора с просьбой отдавать ребенка только вам.

Если вам или детям обидчик нанес телесные повреждения, обязательно сообщите в полицию и обратитесь в медицинское учреждение. Медицинские выводы о полученных телесных повреждениях могут являться весомым доказательством произошедшего.

Если вы не можете определиться с дальнейшей жизнью или трудно принять решение, разорвать циклы насилия – воспользуйтесь бесплатными психологическими консультациями социальных служб для семьи, детей и молодежи и неправительственных организаций.